😄😄😁😁😁

dgbdfgb

 

Все з самого початку...

Знову промайнуло літечко, одне та друге і вже на порозі нашого життя 6-Б клас...Так швидко сплинув час, що навіть не помітили, як швидко підростають діти, як швидко пройшов рік і вже середина наступного навчального року...

Нас 23, ми всі є одна сім'я! Ми любимо подорожувати, розважатися та вчитися...Ні для кого не новина, що ми вміємо радіти кожному дню...
Знайомтесь, це-ми:

Пробне ЗНО-2018

Участь у пробному тестуванні дасть можливість відчути атмосферу зовнішнього незалежного оцінювання та дізнатися про всі етапи його проведення.

Український центр оцінювання якості освіти затвердив наказ про проведення пробного зовнішнього незалежного оцінювання у 2018 році.

Реєстрація для участі в пробному ЗНО триватиме з 9 до 31 січня 2018 року. Зареєструватися можна буде на сайтах регіональних центрів оцінювання якості освіти.

Пробне зовнішнє незалежне оцінювання з української мови і літератури відбудеться 24 березня, з історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії, англійської, іспанської, німецької, французької мов – 31 березня. У день проведення пробного тестування кожен зареєстрований учасник може скласти тест з одного навчального предмета.

Результати пробного ЗНО для осіб, які введуть свої відповіді до спеціального сервісу, будуть оприлюднені на інформаційних сторінках 30 березня – з української мови і літератури, з інших предметів – 6 квітня.

Детальніша інформація – у розділі «Пробне ЗНО».

Умови вступу до вишів 2018

МОН оприлюднило проект Умов вступу до вишів

Міністерство освіти і науки розробило і оприлюднило для громадського обговорення проект Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів України в 2018 році. Документ після його затвердження стане обов’язковими для вищих навчальних закладів незалежно від форм власності та підпорядкування, окрім вищих військових навчальних закладів.

Планується, що реєстрація електронних кабінетів вступників, для вступу на перший курс бакалавріата або магістра медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямувань та завантаження додатків до документів про повну загальну середню освіту розпочнеться 02 липня та закінчіться 25 липня.

Прийом заяв та документів від вступників має розпочатись 12 липня, і буде завершений 20 липня для осіб, які вступають на основі співбесіди, вступних іспитів або творчих конкурсів і 26 липня для осіб, які вступають тільки на основі сертифікатів ЗНО.

Творчі конкурси будуть проведені у кілька сесій з 17 до 26 липня, вступні іспити з 21 до 26 липня, а співбесіди з 21 до 23 липня включно.

Формування рейтингового списку вступників, які вступатимуть на основі сертифікатів ЗНО, творчих конкурсів та вступних іспитів із зазначенням рекомендованих до зарахування буде оприлюднений не пізніше 01 серпня.

Вступники, які отримають рекомендації, мають виконати вимоги до зарахування на місця державного або регіонального замовлення до 12.00 години 06 серпня.

Планується, що зарахування вступників за державним або регіональним замовленням буде проводено не пізніше 12.00 години 07 серпня, а за кошти фізичних та юридичних осіб - не пізніше 30 вересня.

Вступники на основі повної загальної середньої освіти за денною та заочною формами навчання подаватимуть заяви в електронній формі.

Планується надати право абітурієнтам подати до дев’яти заяв до вишів на місця державного та регіонального замовлення та не більше ніж з чотирьох спеціальностей. Подання заяв на конкурсні пропозиції для участі в конкурсі на місця за кошти фізичних або юридичних осіб обмежуватись не буде.

Для допомоги вступникам вищі навчальні заклади можуть створювати консультаційні центри при приймальних комісіях.

У 2018 році Міносвіти пропонує приймати сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання 2016, 2017 та 2018 років, крім оцінок з англійської, французької, німецької та іспанської мов. Оцінки з англійської, французької, німецької та іспанської мов прийматимуться лише з сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання 2018 року.

Для конкурсного відбору осіб, які на основі повної загальної середньої освіти вступатимуть на перший курс бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямувань), будуть зараховуватись бали сертифікатів ЗНО з трьох конкурсних предметів.

Якщо в якості конкурсного предмета встановлено іноземну мову, то вступник має право подавати оцінку з сертифікату 2018 року з однієї з іноземних мов (англійська, німецька, французька або іспанська) на власний розсуд.

Проектом документа також визначено інші особливості проведення вступної кампанії до вищих навчальних закладів в 2018 році.

Зауваження та пропозиції можна надсилати до 27 вересня 2017 року за електронною адресою: pyzhov@mon.gov.ua.

ПРОЕКТ ДОКУМЕНТА

Україна-європейська держава

Сьогодні 1 вересня, розпочався новий навчальний рік з першого уроку "УКРАЇНА - ЄВРОПЕЙСЬКА ДЕРЖАВА".

Хто там говорить, що й сам не впевнений,

Ким був і як я звуся?

Я – українець, я – європеєць

І цим я горжуся!

"Україна — серце Європи"... Цей вислів знає кожен, та не кожен замислюється, що він означає. Що мається на увазі: чи то географічне розташування нашої держави, чи то популярність її серед європейських народів, чи то національний характер пересічного українця? 

Насамперед наша Вітчизна є європейською країною не тому, що її територія — центр Європи, а тому що українці здавна сповідують ті принципи свободи й незалежності, які притаманні багатьом народам інших держав. Варто згадати лише окремі події історії, щоб переконатися в цьому: утворення й розквіт Запорізької Січі з її вільнолюбними традиціями, народний бунт проти кріпацького устрою, репресій радянських часів, боротьба проти численних утисків мови та культури... Усього й не перелічити. 

Та найбільш яскравим фактом, який підтверджує думку про схильність українців до незалежного існування, є подія 1991 року, коли наш народ заявив про своє прагнення самому вирішувати долю Батьківщини, будувати сильну соборну країну, мати єдину державну мову — українську. Так, ми зробили свій вибір, який чітко показав: як й інші народи Європи, ми хочемо власної свободи, а не одвічного рабства. Тому сміливо можна стверджувати, що ми європейці не завдяки географічному розташуванню, а завдяки національному самоусвідомленню, прогресивності, патріотизму. Проте вважати, що назву "європейський народ" здобуто лише через притаманні нам риси характеру, теж неправильно. Хіба Україна не йшла в ногу з основними історичними та культурними процесами, які відбувалися в Європі? Неможливо перелічити геть усі факти на підтвердження цієї думки, однак деякі з них варто назвати. 

Згадаймо хоча б літературне життя в державі. Так, у другій половині XIX століття у літературі західноєвропейських країн панує реалізм — літературний напрям, який зображує життя як потік закономірних подій. 

У цей самий час українські письменники збагачують вітчизняну літературу реалістичними творами, що мають величезне художнє і загальнолюдське значення. А розквіт фемінізму в Європі початку XX століття знайшов своє відображення у творах Наталі Кобринської, Лесі Українки, Ольги Кобилянської, які намагалися захистити права жінки в тогочасному суспільстві. Відомі діячі нашої Батьківщини завжди реагували на прогресивні історичні та культурні зрушення в західних країнах. 

Сучасні суспільно-політичні процеси української держави також указують на її європейську спрямованість. Недарма відчутна орієнтованість нашої економіки, освіти, медицини на кращі досягнення інших держав. 

А утвердження свободи слова, вільний розвиток демократії в Україні доводять: ми — європейці. Та не треба думати, що ми забули шевченківське "...свого не цурайтесь". Українці, будучи європейською нацією, завжди пам'ятатимуть про свої національні ідеали.

А ось так жваво і цікаво проходило наше спілкування про майбутнє України:

свято Маковея

14 серпня за новим стилем в народі святкують свято Маковея, яке в церковному календарі називається днем семи мучеників Маковеїв. З цього дня розпочинається «Спасівка» - піст, який триває два тижні. В цей день у церквах святять воду, квіти і мак.

Серед квітів у букеті обов’язково присутні великі достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик», або «маковейка». До нього кладуть і чорнобривці, і жоржини, і айстри, і гвоздики, і барвінок, а також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): васильки, м'яту, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник.

На житомирському Поліссі до маковійнового букета додають морквинку, невеликі качани кукурудзи, горох, квасолю, кріп. На Черкащині колись вважали, що на Маковея треба обов'язково посвятити квіти, бо «від цього квітне господарство». Святити несли також вінок із квітів і колосків, посередині якого ставили свічечку.

На Поділлі святили цілий сніп городини та зілля, обв’язаний червоною китайкою. З ним урочисто обходили всю господу, хату, городи, сподіваючись і на наступний рік отримати гарний врожай і примноження в господарстві.

Після освячення маковійчика кладуть за образами, і він зберігатиметься там аж до весни, а деякими травами і маком будуть користуватися за необхідності, адже «освячене зело до всякої слабості здібне». Навесні мак розсівають по городу, а сухі квіти на Благовіщення дівчата вплітають до кіс – «щоб не випадало з голови волосся».

Сакральний статус маку в українців був доволі високим. Ним обсипали корів і господу «від усього лихого». На Черкащині маком обсипали «всяку новопримножену тварину», приказуючи: «Щоб було в господарстві стільки тварин, як у маківці зернин».

Цікаво, що навіть зараз дехто з міських жителів зберіг цю народну традицію ставлення до маку як до оберегу. Наприклад, посипають маком біля порогу квартири, де народилася дитина, щоб її не наврочила якась людина, що прийде провідати породіллю.

Окрім звичайного городнього маку, дівки-чарівниці на Маковея святили мак-видюк (самосійний, дикий мак), що в народному знахарстві вважається засобом проти чародійства, а також проти упирів і так званих «ходячих покійників». Таким маком треба було обсипати навкруги себе або обсипати дім – зробити магічне коло з маку – тоді всі вроки і хитрощі відьми пропадуть безслідно. За народними уявленнями, відьма або упир не могли заподіяти людині шкоди, аж поки не визбирають весь мак до зернини. Вважалося, що відьми дуже боялися такого маку, особливо з першої маківки, яку вони намагалися вирвати на чужому городі.

На Маковея святили також свіжовикачаний мед у стільниках, щедро пригощаючись ним. Обрядовою їжею в цей день були «шулики» - печені коржі, які ламають на дрібні шматочки в макітру і заливають медовою ситою та розтертим маком. Ця їжа дуже смачна, особливо її люблять діти. Готували також пироги, вареники, пампушки з маком, різноманітні медяники та маківники.

Одна бабуся-киянка, яка дожила до 120 років, близько 1890 року розповідала, що за часів її молодості існував у Києві звичай – на Маковея всі кияни сходилися та з’їжджалися на Дніпро святити воду. А чоловіче населення переважно вдягалося в козацький одяг.

Свято Маковея називається в народі "Першого Спаса", медовим Спасом – другий, яблучний Спас святкують 19 серпня – або Спасом на воді, Спасом водяним. Хворі пропасницею купалися в цей день у річці, бо вода на Маковея вважається цілющою.

Освячена цього дня вода цінується не менше стрітенської і вважається надзвичайно корисною від усіх хвороб. В цей день святили також колодязі та воду в річках. За свідченням Михайла Максимовича, на Київщині цією водою кропили ожереди (копиці сіна), щоб уберегти їх від мишей, кропили бджіл, а такожпили цю воду, вмивалися нею з метою очищення від усього лихого.

Народні прикмети:
Який Маковій, таке й Успіння.